Залишив запитання до МЕРТ. Подивимось, чи буде — і яка — відповідь.
В мене є питання щодо однієї конкретної державної компанії.
Є в нас одна державна компанія, НАЕК Енергоатом, яка відноситься до стратегічних підприємств і не може бути приватизована. Тариф на атомну електроенергію, який встановлюється державою, зараз найнижчій серед усіх — біля 40 коп / кВт-год, що майже в два рази нижче ніж середня ціна електроенергії — біля 80 коп / кВт-год, — що її закуповує ДП Енергоринок, який є монополістом, посередником між виробниками та споживачами електроенергії.
Різниця між середнім тарифом і тарифом АЕС — це фактично гроші, якими державне підприємство НАЕК Енергоатом субсидує інших виробників електроенергії — переважно недержавних — це перш за все ТЕС та СЕС, причому останні хоч і практично не виробляють електроенергії (<1% загальної виробітки), але завдяки тарифу, що в 20(!) разів перевищує тариф АЕС отримує половину цих грошей.
В абсолютних цифрах сума викачування грошей з державного підприємства становить десятки мільярдів(!) гривень щорічно.
Між тим, більшість енергоблоків в розпорядженні Енергоатому — ще радянські. Термін їх експлуатації потрохи спливає і для кількох з них вже був продовжений, але зрозуміло, що в середньостроковій перспективі їх доведеться потроху відправляти на консервацію. Грошей же на добудову нових енергоблоків Енергоатом немає — бо половину свого обороту (навіть не прибутку!) витрачає на субсидіювання теплової та «зеленої» генерації.
Чи усвідомлює шановне міністерство що:
В мене є питання щодо однієї конкретної державної компанії.
Є в нас одна державна компанія, НАЕК Енергоатом, яка відноситься до стратегічних підприємств і не може бути приватизована. Тариф на атомну електроенергію, який встановлюється державою, зараз найнижчій серед усіх — біля 40 коп / кВт-год, що майже в два рази нижче ніж середня ціна електроенергії — біля 80 коп / кВт-год, — що її закуповує ДП Енергоринок, який є монополістом, посередником між виробниками та споживачами електроенергії.
Різниця між середнім тарифом і тарифом АЕС — це фактично гроші, якими державне підприємство НАЕК Енергоатом субсидує інших виробників електроенергії — переважно недержавних — це перш за все ТЕС та СЕС, причому останні хоч і практично не виробляють електроенергії (<1% загальної виробітки), але завдяки тарифу, що в 20(!) разів перевищує тариф АЕС отримує половину цих грошей.
В абсолютних цифрах сума викачування грошей з державного підприємства становить десятки мільярдів(!) гривень щорічно.
Між тим, більшість енергоблоків в розпорядженні Енергоатому — ще радянські. Термін їх експлуатації потрохи спливає і для кількох з них вже був продовжений, але зрозуміло, що в середньостроковій перспективі їх доведеться потроху відправляти на консервацію. Грошей же на добудову нових енергоблоків Енергоатом немає — бо половину свого обороту (навіть не прибутку!) витрачає на субсидіювання теплової та «зеленої» генерації.
Чи усвідомлює шановне міністерство що:
- Через систему дискримінаційних тарифів, держава щорічно витрачає на субсидії тепловикам / «зеленим» кілька десятків мільярдів гривень (сума порядку бюджету Міноборони держави, що, — добре, не воює, а просто «веде АТО») грошей державної компанії НАЕК Енергоатом не даючи ніякого звіту громаді, платникам податків, що до ефективності цих витрат?
- Що з часом, коли енергоблоки відправляться на консервацію, що неминуче, нічим, окрім теплової генерації замінити їх буде неможливо і тоді нам доведеться йти на поклін до Росії, просити продати нам газ та вкрадене на Донбасі вугілля?
- Що при цьому тарифи на електроенергію неминуче доведеться підвищувати — бо атомна в нас найдешевша, що найгіршим чином позначиться на нашій важкій промисловості, на комунальних видатках з сімейних бюджетів, на бюджеті (через субсидії, збільшення прожиткового мінімуму тощо)?
- Що при цьому всьому, десятки мільярдів, витрачені на субсидіювання «альтернативщиків», це гроші, які ми вклали в іноземних виробників обладнання для сонячних ТЕС. Ефективність використання таких «інвестицій» (в лапках — бо справжні інвестиції — це гроші які повертаються з прибутком), така сама як в спробі стимулювати автомобілебудування закупівлею мерседесів для Верховної Ради?
- Що гроші, витрачені на субсидіювання теплової генерації, це фактично гроші, яки витрачені на поглиблення нашої залежності від імпорту енергоресурсів?
Відповідь
Дякуємо за коментар. Наскільки нам відомо, Міністерство енергетики знає про ці проблеми і наразі в міністерстві готується стратегія розвитку енергетики, яка має відповісти, в тому числі, і на проблеми, що ви піднімаєте в коментарі.
Немає коментарів:
Дописати коментар