Як почалася Перша світова війна (з нагоди освяченя православними сербами пам'ятника Гаврилі Принципу)

Якщо хтось забув, як почалась Перша світова війна (тоді її називали просто Світова війна), яка стала найкровопролитнішою війною в історії Європи на той час, то я нагадаю, тим більш що радянська і сучасна російська історіографія, що її наслідує, — а більшість в нас навчались в радянських та пост-радянських школах, — спотворила історію навколо цього. Я просто розповім про декілька важливих на мою думку фактів, які вони свідомо спотворила.

По-перше, ким був той Фердинанд, спадкоємець австро-угорського престолу і чому його вбили?

Фердинанд, як не дивно це буде декому чути, бо ж це замовчували радянські підручники, вважався представником прослов'янської партії. Слов'яни Австро-Угорщини плекали надію, що з часом ця людина трансформує двоєдину монархію в триєдину і надасть слов'янам тих самих прав, що їх отримали в 1848-му угорці. Звичайно, сама думка про існування по-справжньому європейській країни, хоч би там як радянські підручники не наголошували на її відсталості (хто б говорив, до речі), де слов'яни отримали б рівні права з титульною нацією була ненависна поборникам Російського імперського проекту, яки проголосили Росію та росіян виразниками інтересів всіх слов'ян, та поборникам скалькованого з нього сербського імперського проекту. Тому його і вбили, за любов до слов'ян, фактично (була вона справжньою, чи її придумали романтичні слов'янські проімперські кола — то вже інше питання), за те, що міг зробити з нас беззаперечних європейців (тут в якості ілюстрації повинні бути фотографії Львова та Чернівців, які були розбудовані саме в бабці-Австрії).

По-друге, як вбивство переросло в кровопролитну війну?

Радянська історіографія розповідає нам, що германські імперіалісти давно хотіли війни і коли сталося вбивство, Австро-Угорщина, що її підбивала Німеччина, свідомо поставила Сербії неприйнятний ультиматум. Таким чином винуватцем проголошували виключно німців. Кожен може знайти в інтернеті той ультиматум і прочитати той єдиний пункт, що його не прийняли серби, про який радянська історіографія згадувала як «неприйнятний», але текст не наводила. Там йдеться про допуск представників Австрії до розслідування злочину. Все. Чи був він неприйнятним? Звичайно, ні. Це як назвати, наприклад, допуск представників Нідерландів до розслідування того Боїнгу неприйнятним. Чому ж Сербія його не прийняла? Тому, що за нею стояла Росія. Бо, як було всім тоді зрозуміло і як показали подальші події, в двобої між Австрією та Сербією у сербів шансів не було.

Після неприйняття ультиматуму, почалась війна. Хоч би що там не розповідала нам радянська пропаганда, розв'язала її Росія та Сербія. Внаслідок цієї війни пали чотири імперії (Германська, Австро-Угорська, Російська, Османська), а народи, що їх населяли вирішили, що «нація — понад усе», бо ж Світова війна це їм довела. Внаслідок цього вся Східна та Центральна Європа стали фашистськими в міжвоєнний період. Принижена Німеччина почала шукати реваншу, виникший Радянський Союз почав шукати Світової Революції, тобто дякуючи сербам та росіянам ми і отримали двадцяте сторіччя, яке прозвали Жахливим.

По-третє, чи була Світова війна невідворотною?

Радянська історіографія любить розповідати, що внаслідок зростання протиріч між імперіалістичними державами, на доказ чого наводяться чисельні «інциденти», що мало не переросли у війну, війна так чи інакше почалася б раніше чи пізніше. Насправді ж, чисельні «інциденти» та локальні війни на кшталт Балканських тільки доводять стійкість тогочасного світового порядку, у Антанти та Центральних Держав була купа можливостей розпочати війну, але кожного разу в останній момент вони відвертали. Тільки нагле вбивство спадкоємця престолу та фактична відмова його розслідувати спромоглися розпалити це багаття. До того ж тоді Європою поширювались «ліві» думки, з точки зору соціалістів війна була братовбивчою, ще невідомо, з часом це призвело би до сильного небажання суспільства розпочинати будь-які війни. Світова війна перервала поширення всього цього інтернаціоналізму, внаслідок неї ліві були проголошені зрадниками, винними в поразці, і до влади в Центральній Європі прийшли фашисти, а на уламках Російської Імперії постав збочений мілітаристській Радянський Союз, для якого світова війна була бажаною, як запал Світової Революції, європейський інтернаціоналізм зазнав поразки і відродився тільки за пів-століття.

Вплив монархії Габсбургів на менталітет через століття по її занепаду

За посиланням — стаття «How the long-gone Habsburg Empire is still visible in Eastern European bureaucracies today» про довготривалий вплив монархії Габсбургів на населення східної Європи, який відчувається й досі. Є також переказ російською. Стаття невелика і можна її всю прочитати. Головне, що там є: соціологічне дослідження в п'яти країнах показало, що навіть зараз, хоч і минуло вже ціле століття, довіра до державних інституцій всередені території колись контрольованої Габсбургами вище ніж за її межами.

Росія та Сербія — агресори в Першій Світовій

Настрочив у Фейсбуці довжелезний коментар про Світову Війну. Продублюю й тут.

Не вважаю, що Росія в Першій Світовій була в стані оборони. Пам'ятаю, в радянських підручниках казали, що Австро-Угорщина виставила сербам неприйнятний ультиматум й останнім і Росії довелося оборнятися. В підручниках не друкували текст ультиматуму й не розповідали в чому ж він неприйнятний. І не дарма, адже єдиний пункт, який серби відкинули — участь австрійців у розслідуванні вбивства ерцгерцога. Для Відня це було принципове питання. По-перше, смерть нащадка монархії — це завжди серйозно, тим більш, що вбита була не дитина, а людина зріла, зформована, разом із дружиною. По-друге, що б це було, серби вбили ерцгерцога й самі б це вбивство розслідували?

Таким чином бачимо, що в Австро-Угрощини свободи маневру не було, вони мусили вимагати розслідування. Свобода маневру була в сербів, вони могли дозволити автстрійцям взяти участь в розслідуванні й уникнути війни. Це була очевидна й адекватна вимога, щоб там не брехали російські й радянські історики про її неприйнятність. Оскільки ж серби відмовилися, очевидно, що їхня верхівка була пов'язана з терористами. Інакше хто заважав вибачитись і домовитись?

Далі. Очевидно також, що гіпотетична війна між Сербією та Австро-Угорщиною закінчилася б дуже швидко й для сербів дуже сумно. Це розуміли всі. Тобто серби відкинули ультиматум добре розуміючи, що буде програшна для них війна — відкинули, бо допомогу їм пообіцяла Росія. Саме ці дві країни запалили війну, що зруйнувала Європу й забрала життя кількох десятків мільйонів осіб, якщо рахувати із померлими в наслідок викликаних війною падіння рівня життя й поширення хвороб.

Радянська історіографія також полюбляла розповідати, що Світова Війна була неминучою, бо, мовляв, молоді та старі звірі й все таке, а вбивство спадкоємця — то, мовляв, лише привід. Вони й зараз так пишуть в Російській Вікіпедії: её убийство вместе с мужем в Сараево стало поводом для начала Первой мировой войны — приводом! Порівняйте з Англійською: Their assassination in Sarajevo sparked a series of events that eventually led to World War I. Але це все ганебна брехня! Самих лише добре відомих приводів було кілька десятків: конфлікти на Балканах, в колоніях, навколо напів незалежних країн на кшталт Китая і Таїланда, але кожного разу світовій спільноті вдавалося врегульовувати суперечки і тільки вбивство сербами спадкоємця Австро-Угорської монархії й підтримана Росією відмова його розслідувати призвели до Світової Війни.

Між іншим, а навіщо взагалі було вбивати спадкоємця? Тут також все доволі цікаво. Франц-Фердинанд вважався симпатиком до слов'ян й увипадку його приходу до влади існувала  вирогідність перетворення двуєдиної Австро-Угорської монархії в триєдину Австро-Угорсько-Слов'янську. Це напряму суперечило панслов'янським та панправославним імперіялістичним інтересам Росії та Сербії, які в перспективі збиралися підкорити всі слов'янські та всі православні землі. Попереднього разу такі небезпечні марення викликали Кримську війну, за п'ятдесят років — Першу Світову.

Отже в підсумку. Світова війна була для Росії оборончою тільки за характером бойових дій, який пояснювався її загальною відсталістю й слабкістю. З точки зору розпалення війни, для Росії та Сербії вона була агресивною, саме ці дві країни винні в тому, що закінчилася Belle Époque і почалася доба війн, революцій, зброї масового знищення та геноцидів.