Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась

Сьогодні з дружиною зацікавилися, чи є слово двигун калькою з російської? Виявляється — ні. Багато слів з коренем двиг є як в етимологічному словнику, так і у словнику Грінченка. Судячи з нього слова з коренем двиг відрізняються від слів кореню рух відсутністю цілі, напрямку тощо. Двигатись — це трястись, дрижати, колихатись тощо. Рухатись — ну, це рухатись. Ще одна цікавинка. Грінченко згадує одне зі значень слова двинути (очевидно переносне від потрясти) — вдарити: Я як двину її (собаку) зо всього маху навідлі бичем по морді, так вона на місці й перекрутилась. Виявляється слово двинуть в значенні вдарити в російській — це українізм, а не навпаки, бо для російської значення струс для слова двигать я не пам'ятаю.

Піжити

Виявляється, в українській мові є таке слово піжити в значенні бити (до речі спелчекер браузера його не знає, але він і себе, тобто спелчекера не знає). Етимологічний словник говорить що це скоріш за все індоєвропейське слово, бо є відповідні аналоги в грецькій та латині.

Трішки про скрєпи

Існує таке собі джерело з історії Московії, зокрема, з її мови, т. зв. Словник Московитів (Dictionnaire moscovite або Dictionnaire des moscovites) записаний в 1586 році в Холмогорах посередництвом французьких купців. В мережі є скани видання 1904 року з сучасною на той час науковою передмовою. Крім обов'язкових для торгівлі слів (числівники, назви товарів, промислів тощо) є й побутова лексика на кшталт мясо тугое, помой это і т. п. Або ось таке: Человѣ́к тебе́ зовёт къ блядя́м. Я б не став згадувати це, все ж таки не ханжа, але потішила примітка до цієї фрази: Dans le ms. Dupuy, cette phrase vient après “allez au bordeau” (voir p. 29 l. 1) et est immédiatement suivie de “et aux bons garçons” (voir p. 37, n. 29), щось по типу В Дюпуї (тобто, в його рукопису) перед «йдемо до борделя» з наступним «і хорошими хлопчиками». Ось такі були духовні скрєпи в Московії 16-го століття, з блядями й хорошими хлопчиками.

Цікаво також, що багато слів з того словника зараз здаються українізмами. Наприклад: добра́ ни́чь (сучасне добраніч), жели́за, стёгна́, не ви́даю, Вели́к де́нь, мѣ́сяцъ, ма́ти (тобто, матір), кумъ, кума, ми́ла подру́га, моя сусѣ́да, середа́, чего пыта́ешь?, при́ступъ. Також українізмами здаються деякі граматичні конструкції, а саме використання займенника ти у формі тебе з дієсловами: я тебе́ слу́шалъ, я бу́ду тебе́ навѣ́щать, я тебе́ жду́ здѣ́сь, что у тебе́ е́сть?

Цікаво, це тому що розмовна російська в той час ще не так далеко відійшла від руської чи тому, що помори культурно пов'язані з Новгородом, який в свою чергу до руйнування був культурно пов'язаний з Києвом, в тому числі й мовно?

Американський супермаркет як найдієвіша зброя проти комунізму

Прочитав статтю про те, як відвідини американського супермаркета в свій час надломили Єльцина:

Уже в самолете (а мы направлялись к Андреасу в Майами) Борис Николаевич надолго отрешился. Он сидел, зажав голову ладонями, и на лице его явственно проглядывала борьба чувств. Не зря ведь говорят, что некоторые слабонервные люди после возвращения из цивилизованной заграницы впадают в глубокую депрессию. Ибо происходит неразрешимый психологический конфликт между тем, как человек жил всю свою жизнь, и тем, как бы он мог жить, если бы родился на других широтах.

Когда Ельцин немного пришёл в себя, он дал волю чувствам: «До чего довели наш бедный народ, — сокрушался он. — Всю жизнь рассказывали сказки, всю жизнь чего-то изобретали. А ведь в мире всё уже изобретено, так нет же — не для людей, видно, это».

І згадав такого собі Віктора Біленка, колишнього радянського пілота, який а своєму МіГ-25 втік в 1976 році з комуністичного раю й отримав політпритулок в штатах:

Мое первое посещение супермаркета происходило под присмотром людей из ЦРУ, и я думал, что это была инсценировка. Я не верил в то, что этот магазин может быть настоящим. Мне казалось, что раз я необычный гость, то они могли меня разыграть. Ведь это было такое красивое просторное здание с невероятным количеством товаров и без очередей. В России все привыкли к длинным очередям. Впоследствии, когда я понял, что супермаркет настоящий, я получал удовольствие от знакомства с новыми продуктами. В России того времени, впрочем, и в нынешней — трудно найти хорошие консервы. Поэтому я ежедневно покупал самые разные консервированные продукты. Однажды я приобрёл баночку с надписью «Обед» и поджарил её содержимое с картошкой, луком и чесноком — получилось вкусно. Наутро приятели сказали мне, что я съел куриные консервы для кошек. Но они были вкусными! Они были лучше тех консервов для людей, которые и сегодня делают в России!

Кладуць старца ў дамавіну

Вичитав у Білоруській Вікіпедії:

Напрыклад, народная загадка «Кладуць старца ў дамавіну, хуй тырчыць напалавіну. Адказ: Грыб у кошыку». Рыгор Барадулін «Здубавецьця»

З приводу Навального, Ходорковського й інших російських підорасів

Допис російською про російську політику. Не став перекладати. Публікую сьогодні, наприкінці 2017 року, за три роки нічого не змінилося (хіба Навального я тепер вважаю в додаток до мудака ще й «контрольованою опозицією»), не зміниться й за три століття.

По поводу Навального, Ходорковского и прочих российских пидарасов.

Начну издалека.
В принципе, у российской националистической мысли есть два более или менее внятных ответа на вопрос «как нам обустроить Россию?» (Почему я говорю только про националистическую мысль, потому что остальные — это не мысли, а инстикты: «жить как раньше», «стабильность», «зарплаты и пенсии», «колбаса по 2.20» и т. п. — это уровень паразитического червя, а не человека)

Первый ответ на данный вопрос дают российскиские националисты имперского склада. Для них Россия — это империя, потомок Империи Романовых и Совдепская Империя. Для них главное нахапать под любым поводом земель и ассимилировать или подавить и подчинить или уничтожить инородцев. И по барабану что будет твориться в стране, главное новые квадратные километры.

Второй ответ дают российские националисты-республиканцы. По их мнению, Россия должна стать национальным русским государством, возможно, без национальных окраин. Сильным и процветающим государством, пусть и не таким большим по площади.

Теперь о пидарасах.

Когда в свое время Навальный участвовал в русском марше и продвигал знаменитое «Хватит кормить Кавказ», он действовал полностью в русле республиканского российского нацонализма. Когда же теперь он поддержкал Крымнаш — он выступил в русле имперского российского национализма. О чем это говорит? О том что никакой позиции у Навального не было и нет, он просто-напросто популист ёбаный. Попробуйте найти у него в постах что-нибудь про Хуйла-дегенерата, как у, скажем, Рабиновича. Ничего нет, зато куча постов про кооператив «Озеро». Ну, не способен он отойти от формулы «бояре плохие», пока социологи рисуют 84%. Раньше гонки на лафетах / саркомапутина или новых Беловежских соглашений ничего плохого конкретно про царя не будет. Хотя уже пора. Зато потом...

С Ходорковским все ясно. Такое впечатление, будто метит на роль Медведева. Или просто мудак. А может и типичный российский дурак, не удосужившийся запомнить Кучмовское «Украина — не Россия» (такой вывод я делаю из его идиотского предложения построить в Киеве что-то типа «Острова Крым»).

К чему я это все? Чтоб не радовались раньше времени падению Хуйла, когда тот падет, а были настроены на продолжение. Лично в моей ленте известных россиян двое — еврей и украинец. Это очень много говорит о населении России.

Вплив монархії Габсбургів на менталітет через століття по її занепаду

За посиланням — стаття «How the long-gone Habsburg Empire is still visible in Eastern European bureaucracies today» про довготривалий вплив монархії Габсбургів на населення східної Європи, який відчувається й досі. Є також переказ російською. Стаття невелика і можна її всю прочитати. Головне, що там є: соціологічне дослідження в п'яти країнах показало, що навіть зараз, хоч і минуло вже ціле століття, довіра до державних інституцій всередені території колись контрольованої Габсбургами вище ніж за її межами.