Українська казка з романтичним гепі-ендом

Українська казка з романтичним гепі-ендом (навожу тільки енд, бо задовга щоб всю набирати) з книги Роберта-Богдана Климаша «Українська народна культура в канадських преріях»

 ... А пан як вернувсє, то вчув і дуже був розсердив на ню, бо він вже її раз казав, аби вона жодну справу не робила без нього. Він хотів сі троха посміяти з тих людей. — Ти мені не жінка віднині. Забирай, аби я тебе не видів. А вона каже: «Та чекай, абисмо хоч разом пообідали». — Ну, то пообідаєш зо мнов. Кухарі принесли вобід, посідали, а то як в панів єжа — є флєшка вина. Та й вона налєла йому в скленку вина і собі. Вони не балакають єдно до другого, їдять, бо вона має сі забирати. Але пан вино випив і пообідав дав пані. То в панів так є, де по вобіді тре іти спати. І той пішов ляг собі спати і заснув твердим сном, а пані вийшла, закликала локая і каже: «Іди заклич фірмана, най запригає коні і най заїзди перед покій». І фірман так зробив, заїхав, а вона сказала локаєви, аби пана [поклали] на повіз. Пана вивезли. Пан спить. Вона сіла коло него і сидит. А там пан добри сі виспав, пробудився, а він на повозі. — А де я? А я де їду? — Ну та ти їдеш, їдеш зо мнов! Ти мене нагнав. — Ну, то я тебе нагнав саму! Чого я їду з тобов? — Ну, бо ти мій чоловік! Ти казав, щоби я собі брала, що мені наймиліше і найліпше. А ти мій чоловік, ти мені наймиліший, то я тебе взєла. Я з тобов їду. — Ай-ай, вертайся, бідо, будем жити! І так вони жили-жили, аж доки не повмирали.

Артур Лаффер

Артур Лаффер: Вам доведеться робити те, що робили в Європі 100 років тому, а не зараз

Якщо ви оподатковуєте виробництво, виробництва буде менше. Якщо ви субсидуєте невиробництво, то невиробництва буде більше

Молдова і ми

Не спалося. Читав-гуглив та й нагуглив результати перепису в Молдові.

Несмотря на то, что большинство украинцев, гагаузов, болгар родным языком указали язык своей национальности, каждый второй украинец, каждый третий болгарин и каждый четвёртый гагауз обычно разговаривает на русском языке. Молдаване, которые обычно разговаривают на русском языке, составляют 5,0% от их общей численности.

Молдовани, Карл, молдовани — мешканці найменшої і (тоді, в 2004 році) найбіднішої країни в Східній Європі мають більше самоповаги і національної гідності ніж хохли.

Але з 2004 року багато води спливло. Тепер вже не Молдова, а Україна — найбідніша країна Європа (та й не тільки Європи). А що ж молдовани? А молдовани їздять в ЄС без віз і мають право купувати зброю. Бо громадяни. Не раби, не худоба.

Української стало трохи більше в ресторанах і на транспорті, в медіа незмінно домінує російська

Української стало трохи більше в ресторанах і на транспорті, в медіа незмінно домінує російська

Тобто, в суспільних відносинах громадяни починають більше користуватись українською, а мас-медія, при повному ігноруванні цього факту владою, продовжують русифікувати населення.

Особисто я бачу в цьому договорняк — як і в цькуванні Свободи і в той же самий час співпраці з ригами (типу голосування за прокурора, за зміни в Конституцію, зливу їм деяких округів — особливо показовий тут 45-й округ Звягільського

Засади мовної політика за Скрипником

Почав читати у відпустці «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду» — збірку документів, опубліковану Києво-Могилянкою.

Не художня література, не легке чтиво, але деякі речі досить цікаві.

Одна з них — виступ Скрипника на якійсь там культурно-освітній конференції, де він проголошує засади мовної політика в освіті в УРСР часів коренізації.

Основних принципів небагато.

Щодо мови в освіті

1. Діти повинні починати навчання тією мовою, якою вони володіють, щоб краще розуміти, чому їх навчають. 
2. Діти потрібно навчити мові їх національності та державним мовам УРСР та СРСР.
   

Тобто, наприклад, українські діти починають вчитися українською, далі їм дають російську другою. Росіянизовані українці починають вчитись російською, далі їм дають українську. Росіянизовані євреї починають вчитись російською, далі — ідиш, далі — українська.

Щодо національних автономій

1. В місцях компактного проживання народів створюються національні автономії, навіть щонайменшого рівня — аж до окремих сільрад (наводиться приклад шведської сільради на Херсонщині та негритянської сільради в Абхазії) 
2. Ці автономії можуть включати в себе інші національні автономії 
3. Всі нації, включно з титульною, — рівноправні.
   

З цього виходить, що, наприклад, польській район може мати українську сільраду, мешканці якої повинні мати такі самі права, як мешканці польської сільради в українському. Хоча титульна нація в УРСР — українці. Також були створені національні російські райони, хоча російська мова — державна в СРСР.

За великим рахунком, принципи розроблені тоді виглядають розумними і зараз, через майже сто років. На жаль, в реальній історії всі ці напрочуд демократичні ініціативи хоча й почали втілюватись, але були дуже швидко згорнуті. Скрипник скінчив життя самогубством, його політика була названа «націоналістичним збоченням», його послідовники — репресовані, національні райони — розформовані, а їх населення часом ще й депортоване.

Генофонд слов'ян

В принципі, нічого неочікуваного.

За аутосомними маркерам українці близькі родичі білорусів та поляків, чехи та серби — десь поруч, але ближче до південних, росіяни — десь серед мордви та фінів.

За Y-хромосомою ми в одній хмарі з південними білорусами та південними росіянами. Північні — зрозуміло де.

За мітохондріальною ДНК в цілому малюнок схожий.

В підсумку

Близькість нас та поляків відбиває спільне походження східних та західних слов'ян. Південні росіяни, які, як і південні білоруси, дуже близькі до нас фактично є нашими росіянізованими родичами. Північні та центральні росіяни — фактично слов'янізовані угро-фіни та балти.
Близькість угорців до сусідніх слов'ян відбиває асиміляцію ними слов'ян Паннонської рівнини.
Близькість сербів та хорватів до галичан та західних слов'ян відбиває давні міграційні процеси (див. паралелі серби — сорби, хорвати — білі хорвати).

Інфографіка зі статті Как складывался генофонд славян и балтов

Нова ширка

Кілька разів за останню добу чув аргумент, що, мовляв, не потрібно ліпити спільне голосування БПП+НФ з жопоблоком до ширки, бо, мовляв, це чисто ситуативне голосування і взагалі там і без ригів голосів вистачило. Брехня. По-перше, ригі — це не тільки оппоблок, а ще й всякі там відродження, як рахувати всіх ригів — то ні, не вистачило б. БПП+НФ тупо прокидали своїх партнерів по коаліції на користь «ширки». По-друге, це ж не перше «ситуативне» голосування. Я бачу, що багато хто забув, але те ж саме було з голосуванням за нового прокурора. Тоді проголосували БПП+НФ+Батьківщина, проти були Самопоміч і Ляшко. Корочє, по ключовим питанням ригі голосують синхронно з БПП+НФ. Так, по факту — це ширка, яку (ще) не оголошують офіційно, щоб втрачати рейтинги перед черговими виборами. В підсумку ми маємо найгірший сценарій з можливих. БПП плюс НФ плюс залишкі ригів почали виконувати функції нової партії влади (як колись ПР та ЗаЄдУ), в якій ніхто ні за що не відповідає, але всі щось отримують за тушкування. Влада в парламенті узурпована. Виконавча влада узурпована. Адмін-ресурс узурповано. Конституція міняється, як заманеться. Медія монополізовані. Політичні конкуренти перемазані в лайні. Добром це не скінчиться.