Американський супермаркет як найдієвіша зброя проти комунізму

Прочитав статтю про те, як відвідини американського супермаркета в свій час надломили Єльцина:

Уже в самолете (а мы направлялись к Андреасу в Майами) Борис Николаевич надолго отрешился. Он сидел, зажав голову ладонями, и на лице его явственно проглядывала борьба чувств. Не зря ведь говорят, что некоторые слабонервные люди после возвращения из цивилизованной заграницы впадают в глубокую депрессию. Ибо происходит неразрешимый психологический конфликт между тем, как человек жил всю свою жизнь, и тем, как бы он мог жить, если бы родился на других широтах.

Когда Ельцин немного пришёл в себя, он дал волю чувствам: «До чего довели наш бедный народ, — сокрушался он. — Всю жизнь рассказывали сказки, всю жизнь чего-то изобретали. А ведь в мире всё уже изобретено, так нет же — не для людей, видно, это».

І згадав такого собі Віктора Біленка, колишнього радянського пілота, який а своєму МіГ-25 втік в 1976 році з комуністичного раю й отримав політпритулок в штатах:

Мое первое посещение супермаркета происходило под присмотром людей из ЦРУ, и я думал, что это была инсценировка. Я не верил в то, что этот магазин может быть настоящим. Мне казалось, что раз я необычный гость, то они могли меня разыграть. Ведь это было такое красивое просторное здание с невероятным количеством товаров и без очередей. В России все привыкли к длинным очередям. Впоследствии, когда я понял, что супермаркет настоящий, я получал удовольствие от знакомства с новыми продуктами. В России того времени, впрочем, и в нынешней — трудно найти хорошие консервы. Поэтому я ежедневно покупал самые разные консервированные продукты. Однажды я приобрёл баночку с надписью «Обед» и поджарил её содержимое с картошкой, луком и чесноком — получилось вкусно. Наутро приятели сказали мне, что я съел куриные консервы для кошек. Но они были вкусными! Они были лучше тех консервов для людей, которые и сегодня делают в России!

Кладуць старца ў дамавіну

Вичитав у Білоруській Вікіпедії:

Напрыклад, народная загадка «Кладуць старца ў дамавіну, хуй тырчыць напалавіну. Адказ: Грыб у кошыку». Рыгор Барадулін «Здубавецьця»

З приводу Навального, Ходорковського й інших російських підорасів

Допис російською про російську політику. Не став перекладати. Публікую сьогодні, наприкінці 2017 року, за три роки нічого не змінилося (хіба Навального я тепер вважаю в додаток до мудака ще й «контрольованою опозицією»), не зміниться й за три століття.

По поводу Навального, Ходорковского и прочих российских пидарасов.

Начну издалека.
В принципе, у российской националистической мысли есть два более или менее внятных ответа на вопрос «как нам обустроить Россию?» (Почему я говорю только про националистическую мысль, потому что остальные — это не мысли, а инстикты: «жить как раньше», «стабильность», «зарплаты и пенсии», «колбаса по 2.20» и т. п. — это уровень паразитического червя, а не человека)

Первый ответ на данный вопрос дают российскиские националисты имперского склада. Для них Россия — это империя, потомок Империи Романовых и Совдепская Империя. Для них главное нахапать под любым поводом земель и ассимилировать или подавить и подчинить или уничтожить инородцев. И по барабану что будет твориться в стране, главное новые квадратные километры.

Второй ответ дают российские националисты-республиканцы. По их мнению, Россия должна стать национальным русским государством, возможно, без национальных окраин. Сильным и процветающим государством, пусть и не таким большим по площади.

Теперь о пидарасах.

Когда в свое время Навальный участвовал в русском марше и продвигал знаменитое «Хватит кормить Кавказ», он действовал полностью в русле республиканского российского нацонализма. Когда же теперь он поддержкал Крымнаш — он выступил в русле имперского российского национализма. О чем это говорит? О том что никакой позиции у Навального не было и нет, он просто-напросто популист ёбаный. Попробуйте найти у него в постах что-нибудь про Хуйла-дегенерата, как у, скажем, Рабиновича. Ничего нет, зато куча постов про кооператив «Озеро». Ну, не способен он отойти от формулы «бояре плохие», пока социологи рисуют 84%. Раньше гонки на лафетах / саркомапутина или новых Беловежских соглашений ничего плохого конкретно про царя не будет. Хотя уже пора. Зато потом...

С Ходорковским все ясно. Такое впечатление, будто метит на роль Медведева. Или просто мудак. А может и типичный российский дурак, не удосужившийся запомнить Кучмовское «Украина — не Россия» (такой вывод я делаю из его идиотского предложения построить в Киеве что-то типа «Острова Крым»).

К чему я это все? Чтоб не радовались раньше времени падению Хуйла, когда тот падет, а были настроены на продолжение. Лично в моей ленте известных россиян двое — еврей и украинец. Это очень много говорит о населении России.

Вплив монархії Габсбургів на менталітет через століття по її занепаду

За посиланням — стаття «How the long-gone Habsburg Empire is still visible in Eastern European bureaucracies today» про довготривалий вплив монархії Габсбургів на населення східної Європи, який відчувається й досі. Є також переказ російською. Стаття невелика і можна її всю прочитати. Головне, що там є: соціологічне дослідження в п'яти країнах показало, що навіть зараз, хоч і минуло вже ціле століття, довіра до державних інституцій всередені території колись контрольованої Габсбургами вище ніж за її межами.

Пам'ятки містобудування й архітектури

Карта побудована на матеріялах багатотомного радянського довідника «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР», 1983-86. Не важко побачити яка частина країни якнайдовше була під австріяками чи поляками, а яка — під росіянами. Знайшов тут.

Як комуністи знищували наших предків

Як комуністи знищували наших предків: непомірні податки й здирництва, примусова праця, конфіскації харчів, розпродаж майна, висилки на Сибір, тюрми. За посиланням — Щоденник жителя села Леб'яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н. М. Білоуса, 1889 року народження, Архів СБУ, Харків, справа № 027409 — скани та текст. Також про Щоденник можна прочитати на Історичній Правді.

Росія та Сербія — агресори в Першій Світовій

Настрочив у Фейсбуці довжелезний коментар про Світову Війну. Продублюю й тут.

Не вважаю, що Росія в Першій Світовій була в стані оборони. Пам'ятаю, в радянських підручниках казали, що Австро-Угорщина виставила сербам неприйнятний ультиматум й останнім і Росії довелося оборнятися. В підручниках не друкували текст ультиматуму й не розповідали в чому ж він неприйнятний. І не дарма, адже єдиний пункт, який серби відкинули — участь австрійців у розслідуванні вбивства ерцгерцога. Для Відня це було принципове питання. По-перше, смерть нащадка монархії — це завжди серйозно, тим більш, що вбита була не дитина, а людина зріла, зформована, разом із дружиною. По-друге, що б це було, серби вбили ерцгерцога й самі б це вбивство розслідували?

Таким чином бачимо, що в Австро-Угрощини свободи маневру не було, вони мусили вимагати розслідування. Свобода маневру була в сербів, вони могли дозволити автстрійцям взяти участь в розслідуванні й уникнути війни. Це була очевидна й адекватна вимога, щоб там не брехали російські й радянські історики про її неприйнятність. Оскільки ж серби відмовилися, очевидно, що їхня верхівка була пов'язана з терористами. Інакше хто заважав вибачитись і домовитись?

Далі. Очевидно також, що гіпотетична війна між Сербією та Австро-Угорщиною закінчилася б дуже швидко й для сербів дуже сумно. Це розуміли всі. Тобто серби відкинули ультиматум добре розуміючи, що буде програшна для них війна — відкинули, бо допомогу їм пообіцяла Росія. Саме ці дві країни запалили війну, що зруйнувала Європу й забрала життя кількох десятків мільйонів осіб, якщо рахувати із померлими в наслідок викликаних війною падіння рівня життя й поширення хвороб.

Радянська історіографія також полюбляла розповідати, що Світова Війна була неминучою, бо, мовляв, молоді та старі звірі й все таке, а вбивство спадкоємця — то, мовляв, лише привід. Вони й зараз так пишуть в Російській Вікіпедії: её убийство вместе с мужем в Сараево стало поводом для начала Первой мировой войны — приводом! Порівняйте з Англійською: Their assassination in Sarajevo sparked a series of events that eventually led to World War I. Але це все ганебна брехня! Самих лише добре відомих приводів було кілька десятків: конфлікти на Балканах, в колоніях, навколо напів незалежних країн на кшталт Китая і Таїланда, але кожного разу світовій спільноті вдавалося врегульовувати суперечки і тільки вбивство сербами спадкоємця Австро-Угорської монархії й підтримана Росією відмова його розслідувати призвели до Світової Війни.

Між іншим, а навіщо взагалі було вбивати спадкоємця? Тут також все доволі цікаво. Франц-Фердинанд вважався симпатиком до слов'ян й увипадку його приходу до влади існувала  вирогідність перетворення двуєдиної Австро-Угорської монархії в триєдину Австро-Угорсько-Слов'янську. Це напряму суперечило панслов'янським та панправославним імперіялістичним інтересам Росії та Сербії, які в перспективі збиралися підкорити всі слов'янські та всі православні землі. Попереднього разу такі небезпечні марення викликали Кримську війну, за п'ятдесят років — Першу Світову.

Отже в підсумку. Світова війна була для Росії оборончою тільки за характером бойових дій, який пояснювався її загальною відсталістю й слабкістю. З точки зору розпалення війни, для Росії та Сербії вона була агресивною, саме ці дві країни винні в тому, що закінчилася Belle Époque і почалася доба війн, революцій, зброї масового знищення та геноцидів.