І всі ці нумеровані індикуваті Марики, Гарики й Шурики відрізняються од решти людей тим, що були розмальовані татуюваннями. Татуювання були у них де тільки хочеш - на руках, на грудях, на ногах і навіть на спині. І чого тільки не було «виколото»: і кораблі, і орли, і звірі, і жінки, і кинджали, і різні мудрі тексти, наприклад: «Смерть за измену» абощо. Це по-перше. А по-друге, у всіх у них щось висіло на шиї. Такий собі ланцюжок, а на ланцюжку або підківка, або бляха, або якась жіноча брошка, або ключ, або просто ланцюжок без нічого, або хрестик. І дивно було бачити хрестик на грудях, де був виколотий піратський корабель, кинджал та оте «Смерть за измену». Ясно, що той хрестик нічого спільного з Богом не мав, що то було просто модно.
«Чого доброго, у них ще попівська ряса в моду може увійти, — подумав я. — І ходитимуть тоді київськи Гарики у попівських рясах по Хрещатику...»
Виявляється, автор «Тореадорів з Васюків», Всеволод Нестайко ще в 60-х
передбачив піднесення УПЦ МП спостерігаючи за тодішніми «качками» на
київським пляжі. Чи це з пізнішої редакції?
Немає коментарів:
Дописати коментар