Of the Russe Common Wealth

Дістався, нарешті, чудового Of the Russe Common Wealth Джайлса Флетчера, який відвідав Москву в 1588 році й в 1591 надрукував про це книгу. Між іншим, англійське видання 1591 року впорівнянні з сучасною англійською читається значно легше ніж російські книги XVII століття в порівнянні з сучасними російськими. Слід лише визначитися із шрифтами й можна читати як звичайний англійський текст (літера «V» — тільки велика й «u» — маленька — ще не розійшлися; часто використовується довге s, наприклад, «Ruſſia» чи навіть «Rußia», де «ß» — лігатура довгого й короткого s, тобто «ſs»).

Не зважаючи на погане знайомство з історією й певну легковірність в купі з темністю московитян (наприклад, Флетчер дивується й відкидає гіпотезу походження назви Русі від роксоланів, бо, мовляв, вони жили між Дніпром та Доном, а та «Рус», яку він відвідав наче ж в зовсім іншому місці; називає царський дім House of Beala — я так і не зрозумів, що це за слово, можливо ім'я угорського короля Бели IV, донька якого була одружена з Данилою Галицьким  — й пов'язує його з угорською династією через ім'я угорських королей; плутає Данилу Галицького з Московським, вважаючи, що це Москва прийняла корону від Папи тощо) Флетчер, про він пише в передмові, ставить за мету написати книгу корисну, а не утішн й записати свідчення важливі, а не просто цікаві й дивні. Крім того, автор дуже проникливий, зокрема він фактично передбачає Смуту за 15-25 років до її початку й правильно вказує на її причини.

Завдяки такому розумному й спостережливому автору книга вийшла дуже цікавою й насиченою інформацією про культуру, побут, світогляд московитян. Зазвичай я що-небудь цитую з книг, але тут довелося б цитувати всю книгу. Тож відмічу лише окремі цікаві моменти.

Наприкінці XIV століття московити, схоже, дуже погано знали власну історію та/або фальшували її

Наприклад, вони вважали себе православними лише 300 років, причиною чому Флетчер виправданно вважав невігластво. Я ж бачу тут ще кілька можливих пояснень:

• цифра може бути дійсно взята «зі стелі»;
• вона приблизно відповідає початку поширення християнства саме в Заліссі. Не дарма ж селяни в росіян це крестьяне («християни»), а не «люди», «селяни», «місцеві» тощо, як в інших народів;
• також рік поширення християнства в Московії може приблизно відповідати переїзду київського митрополита у Володимир (1250-ті, митополит Кирило III);
• першим достовірним відомостям про заснування церкви й монастиря у самій Москві (1272)

Можливо й оце House of Beala, зв'язки з угорцями й плутанина Данили Галицького з Московським це також помилка не Флетчера, а московитів, що його консультували?

Містицизм та обрядовість

В розмові про релігію Флетчер відзначає зацикленність московитів на зовнішній обрядовості на шкоду власне вірі, а саме: надлишкове вшанування хреста, ікон, перманентний пост, вимовляння коротких затурканих молитов без жодного зв'язку тощо в сполученні із забобонами, поганськими суть обрядами й вкрай неосвіченим духівництвом.

Тиранія

В країні квітне тиранія. Селяни, холопи фактично безправні раби для шляхти і в той самий час сама шляхта безправна й беззахисна перед царським свавіллям. Право — «усне», тобто тримається не на законах, а визначається свавіллям царя та чиновництва.

Життя одним днем

Через свавілля та тиранію, люди живуть одним днем, страхаються вирізнюватися й збагачуватись промислами та торгівлею — адже все можна швидко втратити через зазрість тиранії. Також тиранією Флетчер пояснює спустошення поселень біля столиці (тобто поруч із царською адміністрацією) і занепад торгівлі.

Геноцид

Флетчер згадує геноцид щодо поневолених народів. Місцеве населення знищується й заміщується переселенцями з московських земель. Причому йдеться не про чужовірцев чи поганців, а про мешканців західних князівств.

Невігластво

Царі та духівництво намагаються утримувати населення в неуцтві, заважають освіті, поширенню відомостей про іноземців, їх звичаї, перешкоджають проникненню іноземців, справедливо вбачаючи в просвіті населення загрозу своєму тиранічному правлінню.

Шовінізм

При всьому цьому неуцтві (додам: також через нього), московити вважають себе, свої звичаї та віру вищими за іноземні.

Цар вважає себе не росіянином, а нащадком германців

До росіян при цьому ставиться зневажливо. Тут варто згадати, що росіяни — русские —  прийменник, тобто холопи, які належать Русі. В самій Русі, себто на Київщині, етнонім був «русь» (множина), «русин» (однина).

Вже в часи Флетчера активно п'ють горілку

Обід починається з чарки, закінчується пияткою й обов'язковим післяобіднім сном.

Сім'я

Тиранія просякає все суспільство й поширюється на загальні звичаї та сімейні стосункі. Останній холоп за нагоди буде тираном. Становище жінки в сім'ї повністю безправне.

Підсумок

Як бачимо, не зважаючи на те, що минуло вже більше чотирьох століть, актуальність спостереження Флетчера не втрачають. На жаль